Постковідний синдром

СХЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСФЕР ФАКТОРА

Постковідний синдром — клінічний стан, що виникає через кілька тижнів після гострої інфекції COVID-19, що закінчилася клінічним одужанням. Характеризується неспецифічною неврологічною симптоматикою та запаленням судинної стінки (тромбоваскуліт) з поразкою різних органів та систем.

Симптоми постковидного синдрому

I група – найпоширеніші:

• підвищена стомлюваність;
• кашель;
• біль у грудях;
• ломота в м’язах та суглобах;
• задишка та тяжкість у грудній клітці;
• субфебрилітет – збереження температури в межах 37,1-37,5 градусів.

 ІІ група – серйозні, але менш поширені: 

• запалення серцевого м’яза;
• ураження нирок;
• порушення функції легень;
• сип;
• випадання волосся;
• проблеми з нюхом та смаком;
• проблеми зі сном;
• тривога, зміна настрою.

III група – найменш поширені:

• проблеми з концентрацією уваги («туман у голові»);
• депресія;
• головний біль;
• прискорене серцебиття;
• порушення роботи ШКТ.